Видно, в кожного організм індивідуальний і по різному проходить реабілітація. Чесно кажучи я теж не думала, що настільки буде боляче. Але це того варте. Одну ніч взагалі не спала, це була не перша доба, а десь третя. Мені дуже пощастило з лікарями. Лікар-асистент постійно була на зв'язку і вона мені порекомендувала ще знеболювати на ніч уколом. Якщо потрібно, я пошукаю назву. Найлегше було в лікарні, коли ще робили уколи, ставили крапельниці.
Все минеться, лише треба потерпіти. В мене одна грудь теж була з більшим набряком, але все з часом зрівнялось. Десь через місяць боліли лише шви. Зараз натішитися не можу відображенням в дзеркалі, кайфую, радію і не вірю, що здійснилась моя мрія. Вже навіть подумую про те, щоб піти на пілатес.
Не хвилюйтесь, знаю, це дуже важко, і здається безкінечно довго відновлюється організм. Іноді навіть страшно було спати лягати, бо знала, що буде боліти спина, голова і весе тіло від незручного положення, але з кожним днем буде легше...
|