Добавлено через 1 час 40 минут
В попередньому повідомленні розписала, як я готувалась до операції, а тепер не можу його знайти. Сподіваюсь, що воно збереглось, бо переписувати дуже не хочеться
І так, в понеділок я прийшла в клініку на 11, не ївши, і не пивши. Підписала кучу паперів, отримала масу інструкцій, катетор в руку і пішла до лікаря на розмітку. І тут почалось саме цікаве
Сфотографували мене, обговорили ще раз, що і де ми вирізаємо і почали малювати. І тут я, голодна і схвильована розумію, що от-от упаду в обморок. Говорю лікарю: "Мені терміново треба сісти". А він у відповідь: "Знову
". "А що не одна я така, хтось іще намагається впасти в обморок?" Говорить: "Та регулярно
". Посміялись ми з ним, поговорили, принесли мені нашатир, і за декілька заходів таки розмалювали мені на животі "план операції". Домовились про епідуральну анестезію.
Повели мене в операційну. І я думаю: "Нарешті ляжу, засну, і вже не падатиму в обморок". А виявилось не все так просто. Виявляється епідуралка робиться сидячі. Я не можу сказати, що це було дуже боляче. Так, трішечки кололо. Але я вже була в такому стані, що "пливла" навіть від думки про те, що мені щось там колять в хребет. Ну, нанюхалась нашатиря разом зі мною вся команда. До речі, вся медкоманда чудова: веселі, позитивні, дуже люб'язні. Ми з ними жартували поки аж я не вирубилась.
Після того, як встановили епідуралку, спитали чи готова я поспати. Я відповіла позитивно і через кілька секунд відчула, як мені дуже хочеться спати. Прокинулась я через кілька годин.
Добавлено через 1 час 47 минут
Прокинулась я з відчуттям, що дуже гарно виспалась. Я була ще на операційному столі, Руслан Миколайович мене зашивав. Я нічого не відчувала, чула лише як ножицями ниточки відрізають. Мені навіть дали подивитись на результат, коли лікар вже закінчив. Краса! Натягнули на мене корсет (чи бандаж, як там він називається), і спитали чи готова я йти в палату. Я не могла навіть уявити, що зможу самостійно йти одразу після операції. Ноги підкошувались і не дуже слухались, але мене надійно підтримували з обох боків і до палати ми дібрались благополучно, мілкими кроками. По дорозі знову жартували. Болю я не відчувала. Дуже хотілось пити. І, о щастя!!!, мені сказали пити багато води. Лежати можна лише на спині, під ногами подушка-валик, на ногах компресійні панчохи, на тулубі - бандаж.
Підсумую. Завдяки епідуралці і професійним анестезіологам
вихід з наркозу був дуже комфортним, начебто я просто прокинулась вранці, добряче виспавшись.